Судовий наказ у господарському процесі – спрощення та прискорення розгляду нескладних справ (статистичні показники)

  У новому Господарському процесуальному кодексі України для спрощення та прискорення певних категорій справ передбачена можливість розгляду таких справ у формі наказного провадження. При цьому, з аналізу статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що головною умовою для звернення особи до суду із заявою про видачу судового наказу є наявність безспірних вимог грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону «Про державний бюджет України на 2018 рік» у період із 1 січня по 30 червня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 1 762 грн., що свідчить про те, що критерієм визначення допустимості справи до наказного провадження є сума вимог заявника, що не перевищує 176 200,00 грн.

  Так, наказне провадження більш спрощена форма судового процесу, яка передбачає можливість особи, якій належить право вимоги за договором, звернутися до суду із заявою про стягнення відповідної суми у більш прискореному порядку.

  Спрощеність даного провадження визначається тим, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження. Саме завдяки судовому наказу стало можливим більш оперативно отримати судове рішення, яке набрало законної сили. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу, який проводиться без судового засідання та виклику сторін, суд або видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу, яка відповідно до ст. 255 Господарського процесуального кодексу України підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Судовий наказ надсилається сторонам та може бути скасований судом на підставі заяви боржника протягом 15 днів з дня отримання останнім копії наказу та інших документів. У разі не оскарження такого наказу боржником він набуває чинності протягом 20 днів у порядку статей 157, 159 Господарського процесуального кодексу України.

   У той же час, законодавцем внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», знизивши ставки судового збору для заяв про видачу судового наказу. Не складні арифметичні підрахунки дозволяють визначити розмір судового збору за подачу заяв про видачу та скасування судового наказу: 176,20 грн. та 88,10 грн. відповідно (згідно з підпунктами 21 та 22 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу заяви про видачу судового наказу та заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,1 та 0,05 розміру прожиткового мінімуму працездатної особи станом на 01 січня року, в якому відповідна заява подається).

   Варто звернути увагу, що відмова у видачі судового наказу не позбавляє особу права на звернення до суду із позовною заявою про стягнення відповідної суми у порядку спрощеного позовного провадження.

   Аналіз статистичних показників розгляду заяв про видачу судового наказу у період з 15.12.2017 по 18.06.2018 засвідчив надходження до Господарського суду міста Києва у загальній кількості 612 заяв про видачу судового наказу, з яких:

• зареєстровано станом на 18.06.2018 – 2 заяви;
• призначено суддю станом на 18.06.2018 – у 25 заявах;
• відкликано заяву про видачу судового наказу – 4 заяви;
• передано заяву про видачу судового наказу з одного суду до іншого суду – 5 заяв;
• відмовлено у видачі судового наказу – у 148 заявах;
• видано судовий наказ – у 428 заявах, з них скасовано судовий наказ – 57 заявах.

 В апеляційному порядку оскаржено 4 ухвали Господарського суду міста Києва про відмову у видачі судового наказу або/чи відмову в частині задоволення інфляційних втрат та 3% річних.

 За результатом перегляду в апеляційному порядку:

• прийнято 2 постанови про залишення без змін вищевказаних ухвал (1 постанова апеляційної інстанції, оскаржена в касаційному порядку - 07.06.2018 надійшов запит з Київського апеляційного господарського суду);
• 2 апеляційні скарги перебувають на розгляді в апеляційній інстанції.

   Такі позитивні риси запровадження форми наказного провадження у новому Господарському процесуальному кодексі України, як скорочення процесуальних строків розгляду та судових витрат є виправданими, адже дозволяють сприяти процесуальній економії та відповідно збереженню державних ресурсів.

  З огляду на динаміку зростання кількісного показника надходження та задоволення заяв про видачу судового наказу доцільним буде підвищити максимальний розмір допустимих вимог для розгляду справи в порядку наказного провадження, адже збільшення кількості справ, які не потребують розгорнутої процедури судового розгляду з одного боку, прискорюють звернення стягнення заборгованості у примусовому порядку, а з іншого –забезпечують зменшення навантаження на суд.