Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
27 березня 2018 року у приміщенні Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему: « Виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич та інші проти України»: вимоги щодо заходів загального характеру».
Від Господарського суду міста Києва у роботі круглого столу прийняла участь суддя Блажівська Оксана Євгенівна.
Метою круглого столу було поінформувати учасників про загальні заходи, які необхідні для повного виконання рішень Європейського суду з прав людини в справах «Бурмич та інші проти України» та «Юрій Миколайович Іванов проти України» та презентувати Концепцію вирішення проблемних питань, пов’язаних з виникненням заборгованості держави за рішеннями судів. А також обмінятись думками щодо можливих загальних заходів, вжиття яких дозволить уникнути виникнення схожої ситуації.
У заході, організованому підкомітетом з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя спільно з Міністерством юстиції та проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини», взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, міністерств, міжнародних організацій, в тому числі Ради Європи, науково-експертних установ, громадських організацій.
Учасників круглого столу привітав Генеральний директор з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Джакомопулос.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова у виступі зазначила, що «невиконання національних судів - це системне рішення і тому ми будемо продовжувати моніторити всі ці справи, які не виконуються і по яких не приймаються рішення виконавчими службами».
«168 536 судових рішень чекають свого рішення в тому, щоб заплатили людині. Перш за все, це стосується соціальних прав. В першу чергу тут відповідальність народних депутатів. Коли вони приймають рішення стосовно підвищення в тому числі соціальних стандартів. Приймалися політичні рішення щодо збільшення соціальних стандартів, а потім не були ці зобов’язання прийняті державою для виконання.
Л.Денісова визнала, що є зобов’язання державних органів, державних підприємств. «І тут потрібно запропонувати інший механізм, в тому числі посередницьку місію, медіацію для того, щоб ці 5080 людей, які стоять в черзі, щоб вони отримали своє. Може по-іншому зробити інші підходи для вирішення цих проблем, в тому числі і ті, які стосуються трудових прав. Ми будемо пропонувати такі рішення виконавчій владі», - додала Л.Денісова.
Уповноважений з прав людини також наголосила на тому, що буде робити все можливе, щоб не допустити нового невиконання рішень Європейського суду з прав людини і пропонуватиме Верховній Раді приймати рішення щодо збільшення видатків для виконання судових рішень, а також проводити активну роз’яснювальну роботу.
Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович відзначив, що це перше за останні двадцять один рік велике обговорення цієї актуальної проблеми з таким рівнем представництва Ради Європи, парламенту і уряду. «Це свідчить про тривогу і сум того катастрофічного стану речей по виконанню судових рішень, які є. Непотрібно розказувати українцям наскільки в нас гарно виглядає система з виконанням рішень, люди це знають дуже добре. Це насправді колосальний виклик для усієї держави, для уряду, для парламенту. З іншого боку це колосальна можливість для того, щоб зробити цей ривок вперед для того, щоб підняти цей рівень виконання. А рівень виконання судових рішень це є довіра українців до своєї держави, довіра до владних інституцій і це один з найважливіших принципів забезпечення верховенства права», - наголосив Р.Сидорович.
Заступник Міністра юстиції - Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина представив концепцію вирішення проблемних питань, пов’язаних з виникненням заборгованості з боку держави за рішеннями судів.
Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович у доповіді наголосив, що проблема з виконанням рішень Європейського суду є глибокою і системною. Європейський суд критично висловлює свою позицію не лише по відношенню до України, а й щодо інших країн.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу.
Р.Сидорович нагадав, що Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», частково зменшивши відповідну монополію держави. Ці закони були прийняті 2 червня 2016 р. та вступили в силу 30 вересня 2016 р. Водночас, позитивні зрушення на сьогодні дуже важко відстежити, враховуючи мізерну кількість приватних виконавців та небажання держави відмовлятися від вказаної монополії. За його словами, на якийсь позитивний результат можна сподіватися, коли кількість приватних виконавців досягатиме хоча б половини державних виконавців.
Учасники заходу обговорили індивідуальні та загальні підходи, які необхідні для повного виконання рішень Європейського суду з прав людини в справах «Бурмич та інші проти України» та «Юрій Миколайович Іванов проти України», а також пропозиції Міністерства юстиції щодо вирішення проблемних питань, пов’язаних з виникненням заборгованості держави за рішеннями судів, та загальні підходи для попередження схожої ситуації в майбутньому.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, варто підкреслити, що рішення суду і виконання рішення суду це окремі інститути. Інститут Рішення суду вказує на відновлення права, на даному етапі, «лише на папері», а реальне виконання рішення суду вчасно, може вказувати на констатацію факту відновленого права особи, яке покладено в силу Закону на органи державної виконавчої служби України. Адже вчасне та ефективне виконання обов’язкового судового рішення є основоположним елементом верховенства права.
_03_03.png)
