Як тебе не любити, Києве мій!

Величний, старовинний, незрівнянний!
Ти місто-історія, місто-мрія, місто-натхнення, місто-протиріччя.

У тобі гармонійно поєднується мудрість тисячоліть з легковажністю сучасності, тихі голоси наших предків з дзвінким, норовливим гаміром молоді, золотобанні церкви з колючими хмарочосами…

Твої площі, вулиці, провулки, що так філігранно нанизані навколо Дніпра, ніби дорогоцінні пацьорки розляглися на тендітних грудях України.

Ти закохуєш у себе з першої зустрічі, запаморочуєш свідомість і залишаєшся у самому серці на все життя. До тебе прагнуть, линуть, та ти - гордий. Ти можеш як гостинно прийняти в свої теплі обійми, так і залишити гіркий присмак розчарування. Ти нікого не лишаєш байдужим.

Сьогодні тобі 1541 рік! Ми бажаємо тобі надалі стояти мужньою незламною фортецею перед ворогами, квітнути, як ніколи і нарешті почути таку довгоочікувану тишу, відчути спокій та надалі радувати усіх гостей і мешканців своєю незрівнянною красою.
З днем народження, коханий Києве!