Чому контрольований та сформований Нацбанком окремий суд — це погана ідея

Мотивація недоцільності

Чи потрібен Україні спеціалізований фінансовий суд? Наскільки гостра проблема у сфері кредитних правовідносин? На ці запитання відповідали експерти та судді під час дискусії, організованої в Legal High School.

Запросили, зокрема, директора департаменту стратегії та розвитку Національного банку Арсена Макарчука, аби той повідомив про позицію регулятора щодо передумов для створення такого суду. Проте ні модератор Олег Маліневський, ні інші учасники зустрічі так і не спроміглися схилити представника Нацбанку до конкретики.

Тоді до дискусії долучився Роман Бойко з Господарського суду м.Києва. Він запропонував прості й логічні варіанти вирішення питання щодо розвантаження судової системи в сегменті кредитного фінансування. Проте спочатку ще раз спробував з’ясувати позицію представника НБУ.

«Нацбанк 1 лютого в перемовинах з МВФ окреслив, що такий суд необхідний. Пройшло 1,5 місяця. На всі запитання модератора з вашого виступу конкретики ми не почули. За цей час є якісь напрацювання? Юрисдикція, зрозуміло, не обговорювалася. Найголовніше — яка мета створення даного суду?» — запитав суддя.

Утім, цього так і не вдалося дізнатися. Також без відповіді залишилися запитання щодо способів діяльності, категорії спорів, які підлягатимуть розгляду у відповідному суді, та інстанційності.

Також без чіткої відповіді залишилося питання, які проблеми, на думку Нацбанку, зумовили необхідність створення окремого спецсуду. Чи то незабезпечення прав сторін, чи то необхідність захисту інвестицій у фінансовій сфері. Тож можна тільки припустити, що регулятор хоче мати суд, що стоятиме на його боці в спорах із банками, які виводитимуть із ринку. Бо поточна ситуація, як її означив Р.Бойко, доволі дивна.

Кожному регулятору — по спецсуду?

Щодо аргументу представника НБУ про велику кількість спорів у сфері банківської діяльності як підстави для створення нової установи, то суддя ГСК звернув увагу на те, що нині в судах перебуває велика кількість спорів стосовно «зеленої» енергетики з ДП «Гарантований покупець». Проте НКРЕКП не висловлювала пропозицій щодо створення спеціалізованих судів у сфері енергетики. Крім того, Р.Бойко зазначив: торік на розгляді в ГСК спорів щодо банківської діяльності було не більше, ніж страхових. І додав, що спорів між акціонерами банків, можливо, одиниці. Створювати для цього окремий суд однозначно немає потреби.

Стосовно ж вирішення наявних спорів, то з ними однозначно справляється існуюча система: господарські або загальні місцеві суди (в частині участі фізичної особи основного боржника).

Це при тому, що ні для кого не є секретом кадрова криза в судах, тим більше в місцевих загальних. Тому, на думку представників судової системи, розв’язання проблеми з великою завантаженістю судів та, як наслідок, тривалими строками розгляду спорів є цілком можливим шляхом добору суддів, що є значно доцільнішим, ніж створення чергового спеціалізованого суду.

Урешті-решт на вершині цієї побудови все одно буде Велика палата Верховного Суду, і спеціалізація розмиється, відзначав модератор дискусії.

Крім того, за даними Державної судової адміністрації, станом на кінець 2020 року на розгляді у судах перебувало 138 тис. справ щодо фінансових спорів — четверта частина від усього. І ця проблема має бути вирішена.

Але, на думку учасників дискусії, вона виходить за межі відносин, пов’язаних з кредитуванням. «Наразі робоча позиція, що обговорюється, це — юрисдикція суду, яка буде поширюватися на усі спори, що виникають з надання фінансових послуг у розумінні ст.4 закону про фінансові послуги», — розповів представник НБУ.

Однак, якщо спеціалізований фінансовий суд розглядатиме всі спори, пов'язані з наданням фінансових послуг, як перша інстанція, то де знайти 150—200 суддів для його формування. Бо кількість таких спорів, що теоретично будуть підсудні такій установі, у рази більша, ніж інтелектуальних, для яких утворюється Вищий IP-суд.

Кому вигідно?

Утім, на думку експертів, існує ризик, що нова установа створюється лише з метою посилити позиції держави у боротьбі із колишніми власниками банків. Тобто забезпечити такий собі трикутник впливу: МВФ, НБУ і спеціалізований суд. «Чи не буде тут глобального конфлікту інтересів?» — запитав модератор.

Представник НБУ запевнив, що регулятор не розглядає себе як бенефіціара створення подібного спеціалізованого суду. Тож, виходить, у ньому зацікавлений МВФ? Але прямо про це в НБУ намагаються не говорити.

«Я хотів би, щоб ви були більш конкретними. Які все ж таки вади судової практики, які найбільші порушення зараз залишилися у банківській сфері, що на вашу думку, спричиняють ситуацію з великим обсягом неплатежів у кредитних портфелях банків?» — поцікавився Р.Бойко.

«НБУ міг би бути зацікавлений, щоб такий суд розглядав питання з огляду на кваліфікацію та спеціалізацію — щодо відносин між НБУ та власниками банків щодо спорів, які виникають з приводу рішень Нацбанку. Однак з огляду на діючу систему судів, ми не маємо остаточної відповіді на це запитання», — нарікав представник регулятора.

Отже, найголовніше з питань — кому вигідно — повисло в повітрі.

Ознайомитись можна за посиланням: https://zib.com.ua/ua/147072-chomu_kontrolovaniy_ta_sformovaniy_nacbankom_okremiy_sud__ce.html?fbclid=IwAR1KObZwJxQU-f-WIS1_eHy2VO_tagTHwqb7zxPZXiN9YHoK5eSXmy2t1C4